Вивчення літератури, архівних матеріалів засвідчує, що у Лисці у 1858 році існувала народна школа, яку відвідували 84 учні. Хоч на даний час дітей шкільного віку було 331. У 1862 році школу відвідували вже 88 дітей. Учителював у школі Фавстін Сеньковський. У 1864 році вчителем став Едуард Габріельський. Як зрозуміло, школа була польськомовна.


Вивчення літератури, архівних матеріалів засвідчує, що у Лисці у 1858 році існувала народна школа, яку відвідували 84 учні. Хоч на даний час дітей шкільного віку було 331. У 1862 році школу відвідували вже 88 дітей. Учителював у школі Фавстін Сеньковський. У 1864 році вчителем став Едуард Габріельський. Як зрозуміло, школа була польськомовна.

У 1882 – 1891 роках у Лисці діяла двокласна школа для хлопців з українською та польською мовами навчання. Шкільна влада використовувала найменші можливості, щоб не створювати українські школи та нищити їх там, де вони вже були. У таких умовах у 1907 році школа в Лисці стала польсько -українською, чотирикласною, а 1911 року – п'ятикласною, 1935 – семикласною.

Зі спогадів жителя селища Лисець Осипова Ярослава, 1922 року народження: "Я учився в бараці, тому що школу будували майстри в цей час. Всі роботи велися вручну. Перед школою був ратуш, який розібрали ще за моєї пам'яті. У 1932 році ми перейшли до нової школи. Її урочисто освятили два священики – польський і український. Директором школи на той час був Костецький. Учителями були поляки Соболєвич, Льорет, Фішерувна, Навроцька. Працювала в школі і українка Шпіляревич, вона в кожному класі навчала читати українською мовою, інші предмети вивчалися польською мовою. По закінченні школи видавали документ про освіту.

Таким чином, ми зрозуміли, що школа була польсько-українською (утраквістичною), а фактично польською. Такою вона залишалася до 1939 року.

Зрозуміло, що в таких складних умовах освіта не могла вирішувати завдання формування національно свідомих громадян. Тому важливого значення набувала діяльність "Просвіти”, яка почала існувати в Лисці ще  1892 року . В умовах польської окупації вона допомагала зберігати свої традиції, мову, звичаєвий побут.

Треба сказати, що у 20-х роках  у Лисці було кілька читалень "Просвіти”. Вони знаходилися у спеціально для цього орендованих будинках господарів Гречуна, Рев'юка. Серед найактивніших культурно-освітніх діячів того часу треба назвати Федора Карабіна, Василя та Миколу Остап'юків, Ілларіона Фіголя.

У 1975 році урочисто було відкрито новий корпус школи.


Його було збудовано завдяки старанням депутата Верховної Ради УРСР, лікаря Лисецької лікарні Василя Фучка, голови селищної Ради Г.С.Бриндзея. Бригадир будівельників Я.Корнута передав директору школи Г.С.Черняку символічний ключ від нового приміщення.


Про цю подію інформувала районна газета "Вперед” у статті "Радісний день школярів”.